Здійснення контролю за виконанням заходів протидії домашньому насильству

Контроль за виконанням заходів протидії домашньому насильству покладено на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Пам’ятаємо, що спеціальних заходів протидії домашньому насильству належать:

• терміновий заборонний припис стосовно кривдника (ТЗП);
• обмежувальний припис стосовно кривдника;
• взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
• направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

При цьому поліція безпосередньо застосовує ТЗП і взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи.

Обмежувальний припис стосовно кривдника і направлення кривдника на проходження програм для кривдників застосовуються судом.

Водночас, поліція має здійснювати контроль за виконанням кривдником всіх передбачених законодавством спеціальних заходів протягом строку їх дії.

Важливо звертати увагу постраждалих осіб, що у випадку порушення кривдником покладених ТЗП або обмежувальним приписом стосовно кривдника обмежувальних заходів на нього, необхідно фіксувати такі порушення (до прикладу, на власний мобільний телефон, показами свідків) та обов’язково повідомляти до поліції. За порушення ТЗП кривдник буде нести адміністративну відповідальність, а за порушення обмежувального припису стосовно кривдника – кримінальну відповідальність. Разом з тим, суть контролю має полягати не в тому, щоб притягнути до відповідальності кривдника, а щоб запобігти, не допустити таких порушень, забезпечити безпеку постраждалої особи шляхом виконання та/або дотримання кривдником встановлених спеціальними заходами обмежень/зобов’язань. Однак, дієві заходи контролю за поведінкою кривдника та дотримання ним заходів обмеження на законодавчому рівні – відсутні. Тому, на рівні громад, є доцільним розробити власні заходи контролю за виконанням заходів, встановлених ТЗП та обмежувальним приписом стосовно кривдника.

Щодо здійснення контролю за виконанням направлення кривдника на проходження програми для кривдників, то проблемним питанням є відсутність правового зобов’язання суду повідомляти поліцію про ухвалення такого рішення. Фактично, поліція дізнається про порушення даного спеціального заходу коли отримує повідомлення про те, що кривдник не з’явився або ухиляється від проходження програми для кривдників. У цьому випадку функція поліції так само зводиться до притягнення кривдника до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України. Крім цього існують виклики, пов’язані з територіальною підвідомчістю справ, пов’язаних з не проходженням програми для кривдників. Оскільки кожна громада має одну установу, яка реалізує програми для кривдників, то кривдники направляються до неї, незалежно від місця їх проживання. Тому існують складнощі, пов’язані з тим, що кримінальне провадження за ст. 390-1 КК України розслідується територіально за місцем розташування установи, яка виконує програми для кривдників, проте перебувати на профілактичному обліку кривдник має за місцем свого фактичного проживання для забезпечення можливості здійснення поліцією контролю за дотриманням кривдником тимчасових обмежень, покладених на нього у зв’язку з учиненням домашнього насильства. В даному випадку важливою є своєчасна комунікація між різними територіальними підрозділами поліції. Ці виклики особливо актуальні для великих міст.

Поліція забезпечує контроль за поведінкою кривдника за місцем проживання/перебування та проведення з ним профілактичної роботи шляхом щотижневого спілкування з кривдником, а у разі необхідності з постраждалою особою за місцем проживання/перебування, навчання та/або місцем роботи, іншими місцями, які часто відвідують ці особи.