Пошук:
Запобігання та протидія домашньому насильству


Запобігання та протидія домашньому насильству

Законодавчі акти з протидії домашньому насильству

1. Загальна декларація прав людини

2. Декларація ООН про викорінювання насилля щодо жінок


3. Конвенція ООН про права дитини


4. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок


5. Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод


6. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) (англ.)


7. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства


8. Європейська конвенція про здійснення прав дітей

 

Національне законодавтсво


9. Конституція України


10. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»


11. Закон України «Про охорону дитинства»


12. Закон України «Про соціальні послуги»


13. Закон України «Про безоплатну правову допомогу»


14. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»


15. Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації»


16. Сімейний кодекс України


17. Цивільний кодекс України


18. Кримінальний кодекс України


19. Кодекс України про адміністративні правопорушення


20. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»


21. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №655 «Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі»


22. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №654 «Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі»


23. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. №43 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»


24. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 р. №234 «Про затвердження Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі»


25. Наказ МВС України від 01.08.2018 №654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника»


26. Наказ МОН України від 22.05.2018 №509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України»


27. Наказ МОН України від 02.10.2018 №1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»


28. Наказ Мінсоцполітики від 01.10.2018 №1434 «Про затвердження Типової програми для кривдників»

Спеціалізовані служби підтримки осіб, що постраждали від домашнього насильства в Хмельницькій міській територіальній громаді

 

Хмельницька міська територіальна громада Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства (до 90 днів) (098)3548503
Кризова кімната, цілодобове перебування (до 10 днів) (096)9547088
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (098)3548503
Телефон довіри (міський центр соцслужб, цілодобово) 15-50
Телефон довіри (міське управління охорони здоров’я) 707-103
Гаряча лінія (районне управління поліції, цілодобово) 692-240

img_nasyllya_1

img_nasyllya_2

Інформаційна пам’ятка
img_nasyllya_3
img_nasyllya_4
img_nasyllya_5
img_nasyllya_6
img_nasyllya_7
img_nasyllya_8
img_nasyllya_9
Інформаційна пам’ятка
Посібник із запобігання та протидії домашньому насильству “Насильство ховається в тиші”

Онлайн-платформа SafeWomenHUB для надання психосоціальної
допомоги особам, постраждалим від війни.



В рамках діяльності Платформи можна отримати :

– конфіденційні психологічні онлайн консультації;
– конфіденційні консультації соціальних працівників;
– комплексну соціальну, психологічну допомогу;
– правову і медичну допомоги – за рахунок перенаправлення;
– інформування щодо загроз гендерного та сексуального насильства під час війни та про те, які служби доступні для реагування на них.

Консультації на платформі SafeWomenHUB надаються щоденно з 09:00 до 18:00.

Звернутися за допомогою можна за телефонами +38 0669004569, +38 0669004018, або написавши повідомлення на офіційні сторінки платформи в соціальних мережах:

– на фейсбук-сторінку;

– в інстаграм.

img_nasyllya_10

img_nasyllya_11
img_nasyllya_12

Протидія торгівлі людьми


Протидія торгівлі людьми

img_nasyllya_12_
img_nasyllya_13
img_nasyllya_14
img_nasyllya_15
img_nasyllya_16
img_nasyllya_17
img_nasyllya_18
img_nasyllya_19
Перелік

основних нормативно-правових актів з питань протидії торгівлі людьми

1. Закон України від 20.09.2011 №3739-VI « Про протидію торгівлі людьми»
2. Постанова КМУ від 22.08.2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»
3. Постанова КМУ від 23.05.2012 №417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»
4. Постанова КМУ від 25.07.2102 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»
5. Постанова КМУ від 24.02.2016 № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»
Розпорядження КМУ від 02.06.2023 № 496-р «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року»
img_nasyllya_20
img_nasyllya_21
img_nasyllya_22
Алгоритм дій щодо надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми

1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417 „Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми” особа, яка постраждала від торгівлі людьми або її законний представник звертається за наданням допомоги та послуг до відповідального структурного підрозділу соціального захисту населення підрозділу місцевої держадміністрації за місцем перебування особи.

2. У разі звернення особи, яка постраждала від торгівлі людьми до будь-якого із суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, особа перенаправляється до відповідального підрозділу.

3. У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

Дипломатичні представництва та консульські установи України у разі необхідності забезпечують громадян України відповідними документами для повернення в Україну, надають необхідну консультаційну і правову допомогу та вживають необхідних заходів щодо їх повернення.

При зверненні особи, яка постраждала від торгівлі людьми за кордоном до дипломатичних представництв та консульських установ України, зазначена інформація (зі згоди постраждалої особи) повідомляється до МВС України.

У разі відсутності у громадян України, які постраждали від торгівлі людьми, коштів для повернення в Україну дипломатичні представництва та консульські установи України сприяють поверненню їх в Україну.

4. У разі коли постраждала особа не в змозі самостійно пересуватися з будь-якої причини (інвалід, хвора, поранена) або стан особи загрожує її життю чи безпеці оточуючих, суб’єкт, який виявив таку особу, зобов’язаний невідкладно забезпечити надання їй першочергової медичної допомоги та у разі потреби розміщення у відповідному закладі охорони здоров’я.

Під час надання необхідної медичної допомоги закладом охорони здоров’я надається постраждалій особі інформація про набуті хвороби та їх імовірні причини, лікування та інші питання, пов’язані зі здоров’ям, якщо це стосується справи.

Після надання необхідної медичної допомоги (лікування) заклад охорони здоров’я за згодою постраждалої особи або її законного представника направляє особу до відповідального підрозділу та подає йому медичні висновки щодо обстеження та лікування особи.

5. За зверненням постраждалої особи або її законного представника посадова особа відповідального підрозділу інформує мовою, якою володіє така особа (у разі необхідності із залученням перекладача) про можливість отримання допомоги, види такої допомоги, умови та порядок їх надання (в тому числі про отримання: інформації щодо своїх прав та можливостей; медичної, психологічної, правової та іншої допомоги, тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, безоплатне отримання послуг перекладача; тимчасове перебування в Україні в порядку, встановленому законодавством, можливість звернення до органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, вжиття правових заходів для захисту особи, якщо вона виступає свідком; репатріації або залишення в Україні іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми).

6. У разі коли постраждала особа не бажає співпрацювати з органами внутрішніх справ, відповідальний підрозділ подає до органу внутрішніх справ інформацію про вчинення злочину з поміткою про відмову особи співпрацювати з відповідними органами.

Орган внутрішніх справ розглядає зазначену інформацію та здійснює в установленому законодавством порядку відповідні заходи.

7. У разі відсутності у постраждалої особи документів, що посвідчують особу, відповідальний підрозділ звертається до територіального органу або підрозділу ДМС, який терміново здійснює заходи щодо відновлення або видачі таких документів.

Відповідальний підрозділ протягом двох робочих днів з дня звернення постраждалої особи, яка є іноземцем або особою без громадянства письмово повідомляє про особу територіальний орган або підрозділ ДМС.

Територіальний орган або підрозділ ДМС у разі відсутності у постраждалої особи, яка є іноземцем або особою без громадянства, документів, що підтверджують її громадянство, підданство або країну постійного проживання чи право на постійне проживання на території відповідної країни, за заявою особи зобов’язаний видати довідку та надіслати відповідне повідомлення до Адміністрації Держприкордонслужби. У такому разі питання про продовження строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України чи їх виїзду з України вирішується після отримання ними в дипломатичному представництві чи консульській установі країни громадянської належності або походження чи попереднього постійного проживання паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, на підставі особистої заяви, копії довідки, виданої територіальним органом або підрозділом ДМС, про втрату такого документа та довідки, виданої Адміністрацією Держприкордонслужби, про перетинання державного кордону (в разі, коли строк перебування під час останнього в’їзду не продовжувався).
img_nasyllya_23
img_nasyllya_24

Інформація
про підрозділи обласних та Київської міської військових адміністрацій, відповідальних за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та відповідальних посадових осіб відповідно до функціональних обов’язків

Регіон Назва місцевої державної адміністрації Відповідальний структурний підрозділ (назва, телефон, електронна пошта) Відповідальна посадова особа (ПІБ, посада) Контактний номер телефону відповідальної особи Електронна пошта відповідальної особи
1 2 3 4 5 6
Хмельницька область Хмельницька обласна військова адміністрація Департамент соціального захисту населення Остапішина Лілія Борисівна, головний спеціаліст відділу з питань персоналу та внутрішньо переміщених осіб /0382/795783 simya.dszn@gmail.com
Гендерна рівність та протидія дискримінації


Гендерна рівність та протидія дискримінації


Законодавчі акти з гендерної рівності



1. Загальна декларація прав людини

2. Декларація ООН про усунення насилля щодо жінок

3. Конвенція ООН про права дитини

4. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок

5. Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод

6. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція)

7. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

8. Європейська конвенція про здійснення прав дітей



Національне законодавство



9. Конституція України

10. Кодекс законів про працю України (затверджується Законом від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375)

11. Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08 вересня 2005 року № 2866-IV

12. Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року № 5207-VI

13. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації» від 13 травня 2014 року № 1263-VII

Розпорядження “Жінки, мир, безпека”
img_nasyllya_25